ѕравова проблематика

ѕроблема ≥снуючого традиц≥йного права, на наш погл¤д, маЇ дек≥лька аспект≥в. ѕерший пол¤гаЇ у традиц≥йност≥ влади б≥льшост≥ ≥, таким чином, насильств≥ б≥льшост≥ на менш≥стю, загалу над ≥ндив≥дом. ƒержава, в ¤к≥й процес встановленн¤ правових норм ≥ формуванн¤ вс≥Їњ системи права зд≥йснюЇтьс¤ за принципом придушенн¤ вол≥ окремого ≥ндив≥да, не може бути демократичною, оск≥льки за визначенн¤м демократ≥¤ – це влада народу, ¤кий складаЇтьс¤ з усього населенн¤ крањни. “ому влада громади, ¤ка складаЇтьс¤ не з усього населенн¤ крањни, не Ї владою народу, тобто демократ≥Їю.

ƒругий аспект пол¤гаЇ в традиц≥йному зм≥шуванн≥ двох окремих пон¤ть: право ≥ мораль. Ќа наш погл¤д, ц≥ пон¤тт¤ не т≥льки зм≥шують, п≥дм≥н¤ючи одне одним, але й ставл¤ть у залежн≥сть одне в≥д одного, ¤к правило, зм≥шуючи джерела њх виникненн¤ й зам≥нюючи причину насл≥дком. “ому виникненн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ правовоњ норми часто представл¤ють ¤к формальне закр≥пленн¤ в≥дпов≥дноњ норми морал≥ ≥ майже н≥коли навпаки. ¬ умовах пол≥етн≥чного сусп≥льства в межах одн≥Їњ крањни така традиц≥¤ робить неможливим створенн¤ правовоњ держави, оск≥льки р≥зн≥ етноси мають р≥зн≥ культури, р≥зн≥ ц≥нност≥ ≥ мораль.

“рет≥й аспект, на наш погл¤д, пол¤гаЇ в традиц≥йн≥й незавершеност≥ системи права, ≥ в≥д того њњ суперечност≥, нестаб≥льност≥. ”рахуванн¤ р≥зних ≥нтерес≥в, що протисто¤ть один одному, в межах одн≥Їњ правовоњ системи робл¤ть цю систему лог≥чно суперечливою, такою, ¤ка позбавлена практичного сенсу, ¤ку не можливо виконати. Ќе урахуванн¤ ж будь-¤кого з ≥нтерес≥в ¤коњ-небудь особи, робить цю систему репресивною по в≥дношенню до тих, чињ ≥нтереси в н≥й не враховуютьс¤. “ому держава з такою системою права не Ї правовою державою, оск≥льки њњ громад¤ни не можуть реал≥зувати певн≥ своњ права на практиц≥.