Права й обов’язки Уповноваженого

Уповноважений зобов’язаний направити до Верховної Ради України акт реагування (подання) для вжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина та (або) особисто звернутися до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України для вирішення питання про усунення порушень прав і свобод людини і громадянина відповідним положенням чинного законодавства.

Аргументи

Згідно з першим, другим і п'ятнадцятим абзацом статті 13 ("Уповноважений має право... невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України, головами Конституційного Суду України... направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів") та першому ("актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України... стосовно прав і свобод людини і громадянина є... подання Уповноваженого до органів державної влади... та їх посадових і службових осіб") і третьому ("подання Уповноваженого – акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади,... їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина") абзацами статті 15 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23.12.1997 року, №776/97-ВР (далі – Закон про Уповноваженого), Уповноважений має право звернутися до Верховної Ради України (законодавчого органу державної влади згідно до статей 6 і 75 Конституції України) з актом реагування щодо внесення змін до відповідного положення українського законодавства та безпосередньо зустрітися з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України, Головою Конституційного Суду України тощо для роз'яснення їм своєї позиції щодо відомого Уповноваженому порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідним положенням чинного законодавства України.

Оскільки відповідно до першого абзацу статті 7 ("урочисто присягаю чесно та сумлінно захищати права і свободи людини і громадянина, добросовісно виконувати свої обов'язки") та першого абзацу статті 14 ("Уповноважений зобов'язаний... повною мірою використовувати надані йому права") Закону про Уповноваженого, Уповноважений заприсягнув повною мірою використовувати надані йому права, остільки Уповноважений у разі, якщо йому відомо про факт порушення прав і свобод людини і громадянина, задля усунення цього порушення і захисту прав і свобод людини і громадянина, зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів в межах прав, наданих йому згідно статті 13 Закону про Уповноваженого, включаючи подання акту реагування до Верховної Ради України (законодавчого органу державної влади), його посадових і службових осіб та безпосередні зустрічі і роз'яснення своєї позиції щодо відомого Уповноваженому порушення прав і свобод людини і громадянина Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністру України, Голові Конституційного Суду України тощо.

Оскільки з публікацій в пресі чи звернення на ім’я Уповноваженого йому повинно бути відомо про факт порушення прав і свобод людини і громадянина відповідним положенням чинного законодавства, що обов’язково має документальне підтвердження, остільки не подання Уповноваженим до Верховної Ради України акту реагування (подання) та (або) особисто звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України для вирішення питання про усунення порушень прав і свобод людини і громадянина відповідним положенням українського законодавства може бути кваліфіковано як невиконання Уповноваженим свого обов'язку – повною мірою використовувати надані йому права для захисту (усунення порушення) прав і свобод людини і громадянина, тобто кваліфіковано як порушення присяги Уповноваженого.