ѕочну з головного. ÷ей лист маЇ неоф≥ц≥йний статус, аби "буква закону" не завадила мен≥ достукатись до серц¤ людини, в≥д вол≥ ¤коњ, можливо, залежить мо¤ дол¤ ≥, можливо, дол¤ майбутньоњ ”крањни.

“ак вже склалас¤ ≥стор≥¤, що написав ¤ принципи власноњ ф≥лософ≥њ, ¤ка за попередн≥м, поверхневим, знову ж таки, власним досл≥дженн¤м, хоч ≥ насл≥дуЇ де¤кими елементами н≥мецьку класичну ф≥лософ≥ю, але Ї ф≥лософ≥Їю ориг≥нальною, самобутньою у св≥товому масштаб≥. ќстаннЇ дало мен≥ п≥дставу думати, що, спираючись на м≥жнародне авторське право та використовуючи потенц≥ал ориг≥нальност≥ вказаноњ ф≥лософ≥њ, застосовуючи њњ до ус≥х сфер ≥ вид≥в людськоњ д≥¤льност≥, можна вз¤ти п≥д контроль автора ц≥Їњ ф≥лософ≥њ б≥льшу частину св≥тових виробничих потужностей ≥ ринк≥в споживанн¤.

« ≥ншого боку, попередн¤ виб≥ркова конкретизац≥¤ вказаноњ ф≥лософ≥њ, застосуванн¤ њњ до специф≥чного зм≥сту таких сфер людськоњ д≥¤льност≥, ¤к пол≥тика, рел≥г≥¤, наука, право, економ≥ка, с≥м'¤ дала мен≥ п≥дставу думати, що на основ≥ ц≥Їњ ф≥лософ≥њ можна створити ≥деолог≥ю, ¤ка дозволила б п≥дпор¤дкувати њй та, ураз≥ потреби, легал≥зувати, примирити ≥ стаб≥л≥зувати ус≥ ≥снуюч≥ на сьогодн≥ пол≥тичн≥ й рел≥г≥йн≥ теч≥њ, науков≥ концепц≥њ, правов≥ й економ≥чн≥ в≥дносини, с≥мейн≥ стосунки. Ќе виключаю ≥ такого розвитку под≥й, за ¤ким вказана ≥деолог≥¤ стане нац≥ональною ≥деЇю нового етносу. ¬решт≥ решт, це одне ≥з завдань, ¤к≥ ¤ ставив перед створенн¤м власноњ ф≥лософ≥њ.

 р≥м того, вказана конкретизац≥¤ у поЇднанн≥ з практичним застосуванн¤м розроблених внасл≥док цього технолог≥й управл≥нн¤ двосторонн≥ми в≥дносинами дала мен≥ п≥дставу вважати, що на основ≥ ц≥Їњ ф≥лософ≥њ можна створити ефективн≥ засоби захисту людини та њњ систем в≥д будь-¤кого насильства, що включаЇ засоби ефективного контролю, управл≥нн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥њ будь-¤ких систем. ј оск≥льки насильство, ¤к ¤ вважаю, Ї нев≥д'Їмною складовою всього абсолютного, об'Їктивного, неск≥нченного, що притаманно всьому ≥снуючому до тепер, традиц≥йному ф≥лософсько-≥деолог≥чному спадку, тому згадан≥ засоби захисту в≥д насильства дл¤ традиц≥йного св≥тового пор¤дку можуть стати "зброЇю масового ≥деолог≥чного знищенн¤", що можна розгл¤дати ¤к значну перевагу новостворен≥й ф≥лософ≥њ перед традиц≥йним ф≥лософсько-≥деолог≥чним спадком у створенн≥ власноњ монопол≥њ на ринку ≥деолог≥чних ц≥нностей, центр виробництва ¤ких буде знаходитись у м≥сц≥ перебуванн¤ њх джерела – автора новоњ ф≥лософ≥њ.

«важаючи на вищевказане, мною було ≥н≥ц≥йоване створенн¤ громадськоњ орган≥зац≥њ, в ≥деолог≥чну основу, ц≥л≥, завданн¤ ≥ структуру ¤коњ було покладено новостворену ф≥лософ≥ю задл¤ њњ поширенн¤, конкретизац≥њ ≥ практичноњ реал≥зац≥њ в сусп≥льному виробництв≥. ¬раховуюч≥ те, що ≥деолог≥чна боротьба в ”крањн≥ ≥ св≥т≥ проходить п≥д гаслом захисту прав людини ≥ громад¤нина, ¤ прийн¤в р≥шенн¤ привернути увагу до новоствореноњ ф≥лософ≥њ саме правозахисною д≥¤льн≥стю нашоњ орган≥зац≥њ. ƒл¤ цього були визначен≥: об'Їкт захисту (конкретне право учасник≥в нашоњ орган≥зац≥њ), аргументи захисту, адресат ≥ форма зверненн¤, оч≥куванн≥ результати, можлива реакц≥¤ нашоњ орган≥зац≥њ на отриман≥ результати – все це було оформлене в≥дпов≥дними протоколами на загальних зборах нашоњ орган≥зац≥њ. —хему захисту ми обрали таку: 1) визначенн¤ положенн¤ д≥ючого законодавства, ¤ке порушуЇ конституц≥йне право учасника нашоњ орган≥зац≥њ ¤к людини чи громад¤нина; 2) зверненн¤ до ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини ≥з документом, в ¤кому пов≥домл¤Їтьс¤ про порушенн¤ конституц≥йного права учасника нашоњ орган≥зац≥њ ¤к людини чи громад¤нина; 3) зверненн¤ ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини до  онституц≥йного суду ”крањни з конституц≥йним поданн¤м про визнанн¤ вказаного положенн¤ д≥ючого законодавства неконституц≥йним; 4) визнанн¤  онституц≥йним судом ”крањни вказаного положенн¤ д≥ючого законодавства неконституц≥йним та припиненн¤ його д≥њ. «важаючи на велику завантажен≥сть народних депутат≥в ”крањни, великий ≥нформац≥йний тиск та тиск в≥дпов≥дальност≥ на них, що може стати причиною будь-¤коњ помилки при прийн¤тт≥ законодавчих акт≥в, вказана схема захисту прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, на м≥й погл¤д, мала допомогти депутатам у њх законотворч≥й д≥¤льност≥ ≥ дати громад¤нам ”крањни, звичайним люд¤м, додатковий важ≥ль управл≥нн¤ законодавчим процесом в наш≥й держав≥, ще б≥льше наблизити ”крањну до статусу демократичноњ, правовоњ держави.

јле нажаль ми з≥ткнулис¤ з нерозум≥нн¤м наших намагань. Ќаша ≥н≥ц≥атива, ¤к ¤ вважаю, була блокована у —екретар≥ат≥ ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини. ѕри чому позиц≥¤ ос≥б, в≥д ¤ких ми отримали в≥дпов≥д≥ на наш≥ зверненн¤ до ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини, дала п≥дставу мен≥ думати, що у —екретар≥ат≥ проти ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини йде боротьба.

—итуац≥¤, в ¤к≥й опинилась наша орган≥зац≥¤, вимагаЇ в≥д нас прийн¤тт¤ виваженого державницького р≥шенн¤. “им б≥льш, що р≥вень р≥шенн¤ с¤гаЇ загальноукрањнського масштабу. “ак, з одного боку, захищаючи власн≥ права людини ≥ громад¤нина, ми можемо спровокувати пол≥тичний скандал, ¤кий при певних зусилл¤х зац≥кавлених стор≥н може зашкодити репутац≥њ ”крањни – Ївропейськоњ демократичноњ держави – ≥, зокрема, ≥нституту ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини. « ≥ншого боку, залишаючи все ¤к Ї, ¤к ≥ було, ми погоджуЇмось з фактом ≥снуванн¤ у д≥ючому законодавств≥ ”крањни положень, ¤к≥ порушують конституц≥йн≥ права людини ≥ громад¤нина в ”крањн≥, що за пон¤тт¤м припин¤Ї д≥ю певних положень  онституц≥њ ”крањни.

—аме тому, зважаючи на ¬аш багатор≥чний досв≥д державотворенн¤, ¤ звертаюсь до ¬ас ≥з проханн¤м допомогти нам у захист≥ наших прав безпосередньо своЇю волею ≥ правом ѕредидента ”крањни або дати пораду, ¤к нам правильно вчинити, ¤ке прийн¤ти р≥шенн¤.

ƒодаю до цього листа коп≥ю нашого листуванн¤ з —екретар≥атом ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини.