“ерм≥н≥стська ≥деолог≥¤

 онцептуальний ресурс

” ¤кост≥ основного концептуального ресурсу дл¤ створенн¤ терм≥н≥стськоњ ≥деолог≥њ були використан≥ ≥дењ н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ ≥ дещо з ≥дей п≥фагор≥йц≥в, платоник≥в ≥ неоплатоник≥в. як основна була використана ≥де¤ ‘≥хте ≥ ‘ейЇрбаха протиставленн¤ пон¤ть ¤ ≥ ти, або не-¤, зг≥дно з ¤ким "пон¤тт¤ обТЇкту у безпосередньому сенс≥ Ї н≥ що ≥нше, ¤к пон¤тт¤ чужого ¤" (‘ейЇрбах Ћ. »збр. философ. произв., т. 1, ћ., 1955, с. 183). ƒл¤ визначенн¤ в≥дношенн¤ м≥ж ≥ндив≥дом ≥ св≥том була використана ≥де¤ √егел¤ виходу за меж≥ бутт¤. ≤дењ елл≥н≥стичноњ ф≥лософ≥њ були використан≥ дл¤ визначенн¤ структурноњ орган≥зац≥њ ≥ механ≥зму формуванн¤ св≥тогл¤ду ≥ндив≥да.

ќзнаки ориг≥нальност≥

“ерм≥н≥стська ≥деолог≥¤ на в≥дм≥ну в≥д н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ розгл¤даЇ ≥нше ¤, у класичному його розум≥нн≥, за межами ≥ндив≥ду та його св≥тогл¤ду ¤к суверенне сп≥вджерело св≥тогл¤ду ≥ндив≥да – необх≥дна умова його бутт¤. «г≥дно терм≥н≥стськ≥й ≥деолог≥њ в св≥т≥ нема обТЇкт≥в, незалежних в≥д ≥ндив≥да або залежних т≥льки в≥д одного ≥ндив≥да, – св≥т складаЇтьс¤ виключно з обТЇкт≥в (матер≥альних ≥ нематер≥альних), встановлених ≥ндив≥дами узгоджено сп≥льно. “аким чином, фейЇрбах≥вське не-¤, трансформоване основоположниками д≥алектичного матер≥ал≥зму в обТЇктивну ≥ абсолютну матер≥ю, що рухаЇтьс¤ сама, терм≥н≥стська ≥деолог≥¤ визначаЇ ¤к множину суверенних ≥ндив≥д≥в – джерело обТЇктивних, незалежних в≥д вол≥ ≥ндив≥да, зм≥н оточуючоњ його д≥йсност≥, ≥снуючоњ в межах виключно його св≥тогл¤ду.

Ќауково-практичне значенн¤

“ерм≥н≥стська ≥деолог≥¤ визначаЇ в своњх принципах п≥знаванн≥сть оточуючоњ ≥ндив≥да д≥йсност≥, даЇ механ≥зм управл≥нн¤ нею ≥ в≥дпов≥даЇ на основн≥ питанн¤ ф≥лософ≥њ:

• ўо таке людина?
• ўо таке оточуючий людину св≥т?
• „и п≥знаванний св≥т?
• як≥ Ї форми ≥ методи п≥знанн¤?
• як в≥днос¤тьс¤ одне до одного матер≥альний ≥ духовний св≥ти?
• який з цих св≥т≥в маЇ пр≥оритет в≥дносно ≥ншого?

 р≥м того, терм≥н≥стська ≥деолог≥¤ локал≥зуЇ ≥ даЇ можлив≥сть зн¤ти будь-¤к≥ обмеженн¤ на ман≥пул¤ц≥њ ≥ндив≥да з оточуючою його д≥йсн≥стю.

≈тико-рел≥г≥йне застосуванн¤

 онкретн≥ визначенн¤ таких пон¤ть, ¤к любов, ≥деал, щаст¤, сенс житт¤, бог, що наведен≥ в словнику терм≥н≥стськоњ ≥деолог≥њ, дозвол¤ють не т≥льки в≥рити в њх ≥снуванн¤, в традиц≥йному розум≥нн≥ цього слова, але також зрозум≥ти ≥ зд≥йснити њх практично, за власною волею.  р≥м того, терм≥н≥стська ≥деолог≥¤ ч≥тко визначаЇ засоби розвТ¤занн¤ проблеми добра ≥ зла, житт¤ ≥ смерт≥, даЇ ключ до розум≥нн¤ ≥сторично сформованих рел≥г≥йних у¤влень ≥ механ≥зм розвТ¤занн¤ "в≥чних" етико-правових проблем, визначаЇ умови мирного сп≥в≥снуванн¤ ≥ндив≥д≥в.