Система термінів: терміни
АБСОЛЮТИЗАЦІЯ – це результат встановлення неузгодженої спонуки, тобто встановлення невідворотної дії або поняття "невідворотності".
АБСОЛЮТНЕ – це результат встановлення неузгодженої спонуки.
БОГ – це індивід, що встановив і підтверджує свій сенс життя (призначення, сенс буття, "тайну буття"), тобто повністю узгоджені відношення з усіма іншими індивідами.
БОРГ (завдання) – це дія або поняття індивіда, перше в структурному порядку його світогляду, що обумовлює дії або поняття світогляду індивіда, наступні у тому ж структурному порядку світогляду індивіда.
БУТТЯ – це існування, що підтверджується.
ВБИВСТВО – це відмова індивіду, якого вбивають, в узгоджених відношеннях з іншими індивідами.
ВИЗНАЧЕННЯ (поняття) – це система понять, які знаходяться з поняттям, що визначається, у відношенні безпосередньої обумовленості в межах одного світогляду індивіда та їх безпосередніх структурних відношень з поняттям, що визначається.
ВИМОГА до іншого індивіда – це дія або поняття світогляду індивіда, що обумовлює відповідну дію або поняття світогляду іншого індивіда, узгодженого з цим іншим індивідом.
ВИМОГА до себе – це дія або поняття світогляду індивіда, що обумовлює іншу відповідну дію або поняття світогляду індивіда.
ВИМОГЛИВІСТЬ – це поняття світогляду індивіда, що обумовлює межу структурної конкретизації вимог.
ВИННІСТЬ (хибність) – це невідповідність підтвердження встановленому.
ВІДНОШЕННЯ – це взаємна обумовленість між поняттями.
ВІДЧАЙ – це почуття індивіда, обумовлене об'єктивацією страху, що індивід відчуває.
ВІДЧУТТЯ – це підтвердження спонуки, відповідної гранично конкретному структурному порядку світогляду індивіда.
ВОЛЯ – це спонтанне безперервне подолання поза-індивідного.
ВОРОГ – це індивід, що має волю перешкоджати встановленню та підтвердженню ідеалу.
ВСТАНОВЛЕНЕ – це результат обмеження волі індивіда.
ВСТАНОВЛЕННЯ – це воля індивіда до обмеження своєї волі.
ДІЙСНІСТЬ – це конкретне існування.
ДІЯ – це сукупність структурно обумовлених між собою встановлення і його підтвердження.
ДОБРО – це дія або поняття світогляду індивіда, що відповідають боргу (завданню) індивіда або обумовленим цим боргом (завданням) дії або поняттю світогляду індивіда.
ДОЛЯ – це підтверджуваний структурний порядок дій і понять світогляду індивіда, обумовлених боргом (завданням) і волею індивіда.
ДРУГ – це індивід, що має волю до встановлення і підтвердження ідеалу.
ЕВОЛЮЦІЯ – це зміна структури світогляду індивіда для досягнення певної конкретної мети.
ЕМОЦІЯ – це коротке підтвердження спонуки, відповідної конкретному структурному порядку світогляду індивіда.
ЕСТЕТИКА – це термін, що обумовлює інші терміни світогляду індивіда, встановлені для визначення термінів світогляду даного й інших індивідів у світогляді індивіда.
ЕТИКА – це термін, що обумовлює інші терміни світогляду індивіда, встановлені для визначення даного й інших індивідів у світогляді індивіда.
ЖИТТЯ – це результат народження, тобто підтвердження узгоджених відношень індивіда с іншими індивідами.
ЗЛО – це дія або поняття світогляду індивіда, що не відповідають боргу (завданню) індивіда або обумовленим цим боргом (завданням) дії або поняттю світогляду індивіда.
ІДЕАЛ – це повна узгодженість відношень індивіда с іншим індивідом. Тобто результат обмеження волі індивіда волею іншого індивіда щодо взаємної обумовленості між всіма поняттями світоглядів обох індивідів.
ІНДИВІД – це джерело волі.
ІСНУВАННЯ – це обмеження волі індивіда волею іншого індивіда.
ІСНУЮЧЕ – це результат існування, тобто обмеження волі індивіда волею іншого індивіда.
КОНЦЕПЦІЯ – це система понятий, обумовлена поняттям.
КОРИСНЕ – це дія або поняття світогляду індивіда, що сприяє встановленню добра для індивіда.
ЛЮБОВ – це воля індивіда до встановлення і підтвердження ідеалу.
МЕТА – це встановлене, не підтверджене поняття, останнє в структурному порядку світогляду індивіда, обумовлене боргом (завданням) того ж структурного порядку.
НАРОДЖЕННЯ – це встановлення узгоджених відношень між індивідом, що народжується, та іншими індивідами. Тобто воля індивіда до обмеження своєї волі для підтвердження обмеження волі індивіда волею інших індивідів щодо взаємної обумовленості між поняттями індивіда, що народжується, та інших індивідів.
НАСИЛЛЯ – це воля індивіда к злу.
НЕКОРИСНЕ – це дія або поняття світогляду індивіда, що не сприяє встановленню добра для індивіда.
ОБ'ЄКТИВАЦІЯ – це результат підтвердження неузгодженої спонуки, тобто встановлення неконтрольованої дії або поняття "неконтрольованості".
ОБ'ЄКТИВНЕ – це результат підтвердження неузгодженої спонуки.
ОБУМОВЛЕНІСТЬ – це послідовність встановлення понять.
ОБУМОВЛЕНЕ – це поняття, наступне у послідовності встановлень за обумовлюючим поняттям.
ОБУМОВЛЮЮЧЕ – це поняття, передуюче у послідовності встановлень обумовленому поняттю.
ПАНІКА – це емоція індивіда, обумовлена об'єктивацією страху, що індивід відчуває.
ПЕРЕДЧУТТЯ – це підтвердження спонуки, відповідної гранично загальному структурному порядку світогляду індивіда.
ПІДТВЕРДЖЕННЯ – це встановлення вже встановленого, тобто обмеження волі індивіда відносно результату вже зробленого обмеження.
ПОЛІСОФІЯ – це термін, що обумовлює інші терміни світогляду індивіда, встановлені для визначення відношень у світогляді даного індивіда.
ПОНЯТТЯ – це термін, що знаходиться у відношенні безпосередньої структурної обумовленості з іншими термінами в межах однієї системи.
ПОЧУТТЯ – це тривале підтвердження спонуки, відповідної загальному структурному порядку світогляду індивіда.
ПРАВОТА (правильність) – це відповідність підтвердження встановленому.
ПРАЗНИК – це встановлення і підтвердження спрощеного сенсу життя, обмеженого окремими концепціями і відношеннями з іншими індивідами.
ПРИРОДНІЙ ВІДБІР – це підтвердження повного і несуперечливого світогляду індивіда.
ПРОЦЕС – це сукупність послідовних дій, структурно обумовлених між собою.
РЕАЛЬНІСТЬ – це загальне існування.
РЕВОЛЮЦІЯ – це зміна структури світогляду індивіда для досягнення певної загальної мети.
РЕЗУЛЬТАТ – це підтверджена мета.
САНКЦІЯ – це дія або поняття світогляду індивіда згідно структурному порядку світогляду індивіда, обумовлене іншою дією або поняттям світогляду індивіда.
СВІТОГЛЯД – це система понять, ніяким поняттям не обумовлена.
СЕНС ЖИТТЯ (призначення, сенс буття, "тайну буття") – це встановлення і підтвердження ідеалу відносно кожного іншого індивіда.
СИСТЕМА – це сукупність понять, структурно обумовлених між собою.
СМЕРТЬ – це відсутність узгоджених відношень між індивідом та іншими індивідами.
СОРОМ – це емоція або почуття індивіда, обумовлене поняттям відмови індивіду у встановленні нових узгоджених відношень з іншими індивідами.
СПІВЧУТТЯ – це узгоджене з іншими індивідами почуття.
СПОНУКА – це дія або поняття світогляду індивіда, встановлення або підтвердження якого обумовлено структурним порядком світогляду індивіда і яке обумовлює інші дії і поняття світогляду індивіда.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ – це підтвердження санкції.
СТРАХ – це емоція або почуття індивіда, обумовлене поняттям відмови індивіду в підтверджені встановлених узгоджених відношень з іншими індивідами.
СТРУКТУРА – це термін, що означає сукупність обумовленостей між поняттями.
СТРУКТУРНИЙ ПОРЯДОК – це сукупність послідовних встановлень понять.
ТЕРМІН – це межа волі індивіда обумовлена волею іншого індивіда.
УЖАС – це емоція індивіда, обумовлена абсолютизацією страху, що індивід відчуває.
УЗГОДЖЕНЕ – це результат обмеження волі індивіда відносно визначення поняття волею іншого індивіда.
УЗГОДЖЕННЯ – це обмеження волі індивіда відносно визначення поняття волею іншого індивіда.
ЦІННІСТЬ вартість значення) – це поняття світогляду індивіда, що обумовлює межу структурної конкретизації іншої дії або поняття світогляду індивіда.
ШКІДЛИВЕ – це дія або поняття світогляду індивіда, що перешкоджає встановленню добра для індивіда.
ЩАСТЯ – це підтвердження ідеалу, тобто повної узгодженості відношень індивіда з іншим індивідом.
| 